на обговоренні

1. обговорення, дискусія; суперечки, дебати, обмін думками

2. pl переговори

- detailed discussion детальне обговорення

- discussion time час, що потрібний/ відведений для обговорення того чи іншого питання

- fruitful discussion плідне обговорення

- general discussion загальна дискусія

- heated discussion палка дискусія

- introductory discussion попередня дискусія, попереднє обговорення

- lively discussion жваве обговорення

- maximum discussion широка дискусія

- nationwide discussion всенародне обговорення

- protracted discussions довготривалі переговори

- urgent discussion необхідне обговорення, необхідна/ невідкладна дискусія

- vain discussion безплідне обговорення, безплідна дискусія, що не призвела до жодних результатів

- problem under discussion питання, що обговорюється/ розглядається

- question under discussion питання, що обговорюється/ розглядається

- to adopt without discussion прийняти без обговорення

- attempt the discussions зробити спробу почати переговори

- to be brought into the discussions стати учасником переговорів

- to be central to a discussion займати головне місце в обговоренні

- to be involved in the discussion брати участь в обговоренні

- to break off the discussions перервати переговори

- to come to the discussion приступити до дискусії/ до обговорення/ до дебатів

- to declare the discussion open оголосити дискусію відкритою

- to drag out the discussion затягнути обговорення

- to have a discussion обговорювати щось, проводити обговорення чогось

- to hold a discussion обговорювати щось, проводити обговорення чогось

- to initiate a discussion приступити до дискусії/ до обговорення/ до дебатів

- to open discussions почати переговори

- to shun the discussion уникати/ відходити від розмови/ дискусії

- to take up a discussion приступити до дискусії/ обговорення/ дебатів

1. n

1) килим

2) буд. покриття (дороги)

3) тех. захисний шар

4) розм. три місяці ув'язнення

5) покривало; скатертина

2. v

1) вистилати килимами (квітами)

2) буд. вкривати тонким шаром (чогось)

3) викликати для догани

* * *

1) килим

2) cпeц. покриття ( дороги)

3) жapг. три місяці в'язниці

4) цepк. покрив; завіса ( напрестольна)

1) устеляти, покривати килимами; pass устеляти ( квітами)

2) cпeц. покривати тонким шаром ( бітуму)

3) викликати е висловлювати догану, зауваження; дати прочухана

n фр.

покривало; скатертина; килим

v розм.

ховатися, переховуватися; причаїтися

* * *

n; іст.

••

n; іст.

••

n відстрочка засідання; закриття засідання; перерва

- adjournment of the debate перерва в обговоренні

- adjournment of the meeting/ session перерва, оголошення перерви у засіданні

- adjournment sine die відтермінування на невизначений термін

- to move/ to propose adjournment of the session внести пропозицію про перерву у роботі сесії/ засідання; внести пропозицію про закриття сесії/ засідання; просити, запропонувати відкласти сесію/ засідання

- to move the adjournment sine die запропонувати відкласти сесію/ засідання на невизначений термін

- to propose the adjournment sine die запропонувати відкласти сесію/ засідання на невизначений термін

1. розгляд, обговорення

2. міркування

3. уважність, увага, запобігливість

- careful consideration ретельний розгляд

- further consideration подальший розгляд

- overriding consideration вирішальне міркування

- political consideration політичні міркування

- weighty consideration вагоме/ важливе міркування

- to be subject to consideration підлягати розгляду

- to give smth. careful consideration ретельно розглянути

- to leave out of consideration не брати до уваги

- to show great consideration for smbd. виявити велику увагу комусь

- to take into consideration зважати на

- in consideration of... беручи до уваги, зважаючи

- on/ under no consideration за жодних обставин

- under consideration на розгляді, на обговоренні

I n

1. дискусія, обговорення, дебати

2. суперечка, полеміка

3. (the debates) офіційний звіт про парламентські засідання (Велика Британія)

- ample debate широка дискусія

- arduous debate важкі/ напружені дебати/ обговорення

- acrimonious debate гострі/ напружені дебати

- concurrent debate обговорення декількох пунктів порядку денного водночас

- controversial debate обговорення суперечливих питань

- critical debate критичне обговорення; обговорення, під час якого висловлюють багато критичних зауважень

- emergency debate надзвичайне обговорення, обговорення надзвичайних питань

- full-scale debate широка/ всеохоплююча дискусія, всеохоплююче обговорення

- general debate загальне обговорення, загальна дискусія

- heated debate гаряча суперечка/ дискусія

- impassioned debate пристрасні дебати

- instructive debate повчальна дискусія

- lengthy debate тривале обговорення

- lively debate жвава дискусія

- long debate тривале обговорення

- polemic debate полеміка

- poor debate нетривале обговорення, яке не принесло результатів

- procedural debate обговорення, пов'язане з процедурними питаннями

- sterile debate безрезультатна/ неефективна дискусія, безплідне обговорення

- substantive debate обговорення, пов'язане з суттю справи

- debate on the inclusion of items обговорення про включення питань у порядок денний

- debate on the report обговорення по доповіді

- debate on the substance обговорення по суті справи

- adjourment of the debate перерва в дискусії/ в обговореннях

- closure of the debate припинення/ закриття обговорення/ дискусії

- heat of the debate розпал обговорень

- low start of a debate повільне розгортання обговорення

- order of the debate порядок денний обговорення

- preclusion of a debate запобігання обговоренню/ дискусії

- rules of the debate порядок ведення дискусії/ обговорення

- secrecy of debates конфіденційність обговорення

- timing of the debate вибір часу дискусії

- to adjourn the debate відкладати обговорення/ дискусію

- to close the debate припинити дискусію/ обговорення

- to disturb the debate порушити порядок під час обговорення/ дискусії

- to engage in a debate брати участь в обговоренні/ дискусії

- to forgo further debate відмовитись чи утриматись від подальшої дискусії

- to intervene in the debate втрутитись у дискусію/ обговорення

- to open the debate відкрити обговорення

- to proceed to a vote without debate перейти до голосування без обговорення

- to protract a debate затягувати обговорення

- to reopen a debate відновити обговорення

- to vote without debate голосувати без попереднього обговорення

- in debate що дискутується/ обговорюється

II v

1. обговорювати, дискутувати

2. обговорювати, розглядати

3. дебатувати, сперечатись

- to debate a point обговорювати питання

- to debate a question обговорювати питання

- to debate (up) on the subject брати участь у дискусії щодо даного питання

1. аудиторія, публіка

2. місця членів парламенту тощо в залі засідань

3. (the floor) право виступу/ слова

- questions from the floor запитання з місця

- to ask for the floor амер. просити слова

- to be on the floor парл. бути на обговоренні (про законопроект то що)

- to cross the floor of the House парл. перейти з однієї партії в іншу

- to get the floor отримати слово

- to give the floor надати слово

- to have the floor отримати слово

- to speak from the floor говорити з місця

- to take the floor брати слово; амер. виступати

- as has been said on this floor як було згадано раніше

- since I have the floor амер. оскільки мені надали слово

- floor leader організатор партії в Конгресі; керівник партійної фракції в Конгресі (США)

- Senate Democratic floor керівник/ організатор сенаторів-демократів (США)

I n

1. голосування, балотування

2. збірн. кількість поданих голосів; кількість тих, що голосували

3. право голосу

4. вотум; рішення, резолюція (прийняті шляхом голосування)

5. виборчий бюлетень

- affirmative vote голос "за"

- cemetery vote амер. голосування за покійника, ще не виключеного зі списку виборців; шахрайство

- cliffhanging vote голосування з мінімальною перевагою голосів

- concurring votes голоси, що співпадають

- cross-over vote голосування за законопроект, запропонований іншою партією

- dissenting (negative) vote голос "проти"

- equally decided vote поділ голосів порівну

- final vote кінцеве голосування

- floating vote виборці, що голосують то за одну, то за іншу політичну партію; виборці, на яких не можна твердо розраховувати

- free vote парл. "вільне голосування" (в парламенті), голосування з власних переконань, незалежно від партійної приналежності

- nationwide vote всенародне голосування, референдум

- no confidence vote вотум недовіри

- non-recorded vote голосування, яке не протоколюється/ не вноситься в протокол засідання

- open vote відкрите голосування

- popular vote

a) всенародне голосування, референдум

b) амер. голоси, подані на президентських виборах виборцями (на відміну від голосів, поданих членами колегії виборців)

c) голоси виборців (на відміну від голосів членів законодавчих зборів та інших представницьких закладів)

- protest vote амер. голос, поданий на виборах за кандидата, який не має шансів на обрання (на знак протесту проти іншого кандидата)

- recorded vote голосування, яке заноситься в протокол засідання

- rising vote амер. голосування вставанням

- roll-call vote поіменне голосування

- separate vote роздільне голосування

- secret vote таємне голосування

- unanimous vote одноголосне голосування

- inconclusive vote голосування, яке не дало результату; безрезультатне голосування

- votes cast кількість поданих голосів; подані голоси

- vote (given) ad referendum голосування на основі "ad referendum" (лат. "за умови звернення за схваленням/ затвердженням до вищестоячої інстанції)

- vote indicator показник результатів голосування

- vote article by article постатейне голосування

- vote of censure пропозиція про осуд/ критичну оцінку

- vote of confidence вотум довіри

- vote by correspondence голосування поштою; заочне голосування

- vote without debate голосування без обговорення/ без дебатів

- vote on a draft resolution голосування щодо проекту/ за проект резолюції

- vote on the motion as the whole голосування за пропозицію в цілому

- vote of non-confidence вотум недовіри

- vote in the normal way голосування в звичайному порядку

- vote by proxy голосування за дорученням

- vote by roll-call at the rostrum публічне голосування, голосування коло трибуни

- vote by secret ballot таємне голосування

- vote by (a) show of hands голосування підняттям рук

- vote by sitting and standing голосування вставанням

- vote of thanks висловити вдячність/ подяку

- vote by "yes" and "no" голосування відповідями "так" або "ні"

- division of votes поділ голосів

- equality of votes рівний поділ голосів

- explanation of votes виступ щодо мотивів голосування

- number of votes кількість голосів

- to ask for a vote article by article вимагати постатейного голосування

- to be deprived of the rights to vote бути позбавленим права голосу

- to be entitled to vote мати право голосу, володіти виборчими правами

- to cancel a vote анулювати голосування

- to carry all votes завоювати всі голоси, пройти одноголосно

- to carry a vote прийняти резолюцію/ пропозицію, яка ставилася на голосування

- to cast a dissenting vote не погодитися, висловити іншу думку/ незгоду

- to cast a vote проголосувати

- to change one's vote змінити своє голосування

- to confirm a vote підтвердити голосування

- to count the votes підраховувати кількість голосів; проводити підрахунок голосів

- to declare the vote closed оголосити про припинення голосування

- to declare smbd. unanimously elected less two votes оголосити про те, що за когось проголосували одноголосно, за винятком двох голосів/ людей

- to defer a vote відкласти/ відстрочити/ відтермінувати голосування

- to duck on the vote ухилитися від голосування

- to exercise the right to vote користуватися своїм правом голосу

- to explain one's vote виступити щодо мотивів голосування

- to gain all votes завоювати всі голоси, пройти одноголосно

- to give a casting vote подати вирішальний голос

- to give one's vote for /to smbd. проголосувати за когось, віддати свій голос за когось

- to go back upon a vote оспорювати чинність голосування

- to get out a vote амер. добитися явки виборців на вибори, привести виборців на виборчі дільниці

- to have the right to vote мати право голосу, володіти виборчими правами

- to interrupt a vote перервати голосування

- to move that a separate vote be taken запропонувати роздільне голосування

- to move a vote of thanks внести пропозицію висловити подяку (доповідачу, головуючому тощо)

- to participate in the discusssion without vote брати участь в обговоренні без права голосу

- to pass a vote прийняти резолюцію/ пропозицію, яка ставилася на голосування

- to postpone a vote відкласти/ відстрочити/ відтермінувати голосування

- to proceed to a vote приступати до голосування

- to put to a popular vote поставити на всенародне голосування, провести референдум

- to put to the vote ставити на голосування

- to put a question to the voteon the question поставити питання на голосування

- to put off a vote відкласти/ відстрочити/ відтермінувати голосування

- to record a vote занести голосування в протокол засідання

- to reject a vote відхилити проект резолюції/ пропозицію

- to take a vote провести голосування

- to take a vote on the question поставити питання на голосування

- to take part in a vote брати участь в голосуванні

- to tell the votes підраховувати кількість голосів; проводити підрахунок голосів

- to transfer one's votes to smbd. передати отримані голоси комусь

- to win votes завоювати голоси; зібрати більше голосів на виборах, ніж раніше

- without a dissenting vote одноголосно

- without vote без права голосу; без права брати участь в голосуванні

- electoral vote голоси, подані членами колегії виборців (на президентських виборах в США)

- one man one vote ніхто не повинен мати більше одного голосу

- the question goes to the vote питання ставиться на голосування

- the vote was light амер. відсоток явки на вибори був низьким, багато утрималися від голосування

- the vote was unanimous рішення було прийнято одноголосно; всі голосували "за"

- the votes went for adjourning the question більшістю голосів було вирішено відкласти дане питання

II v

1. голосувати (за vote for, проти vote against)

2. обирати

- (into) to vote in the affirmative голосувати "за"

- to vote aye голосувати "за"

- to vote one's approval голосувати "за"; висловити голосуванням своє схвалення

- to vote article by article голосувати окремо по статтях, проводити постатейне голосування

- to vote en bloc голосувати в цілому (не вдаючись у деталі)

- to vote nay голосувати "проти"

- to vote against a candidate голосувати проти кандидата

- to vote for a candidate голосувати за кандидата

- to vote without debate голосувати без обговорення

- to vote on a draft resolution голосувати по проекту резолюції

- to vote on the motion as a whole проголосувати за пропозицію в цілому

- to vote in the negative голосувати "проти"

- to vote in the normal way голосувати у звичному/ звичайному порядку

- to vote against a proposal голосувати проти пропозиції

- to vote for a proposal голосувати за пропозицію

- to vote by proxy голосувати за дорученням

- to vote by roll-call голосувати поіменно, проводити поіменне голосування

- to vote by secret ballot балотувати, вирішувати таємним голосуванням

- to vote by a show of hands голосувати підняттям рук

- to vote by sitting and standing голосувати вставанням

- to vote smbd. into a committee вибирати когось членом комітету

- to vote on the text as submitted проголосувати текст в поданому вигляді/ поданій редакції

- to vote unanimously проголосувати одноголосно

- to vote viva voce голосувати усно

- to vote by "yes" and "no" голосувати відповідями "так" або "ні"

- to vote down провалити, відхилити (при голосуванні)

- to vote smbd. down провалити когось на виборах, не обрати (кандидата)

- to vote in обрати, вибрати (голосуванням)

- to vote through провести шляхом голосування

- the bill was voted through закон було прийнято (при голосуванні)

- he was voted in його обрали, він був обраний

ДЕМОКРАТІЯ - тип держави або політичної системи управління, що ґрунтується на принципі народовладдя. Поняття "Д." змінювалося історично; у сучасних політичних концепціях його тлумачення також мають значні відмінності. Ці відмінності зазвичай пов'язані з відповіддю на два чільні питання: а) що позначають словом "народ"?; б) у який спосіб "народ" здійснює самоврядування? Вперше термін "Д." був уведений в обіг в Афінах у V ст. до н. е. Словом "народ" ("demos") тоді позначали частину дорослого населення міста-держави (поліса), яке мало право брати безпосередню участь в обговоренні питань, що стосувалися життя міста-держави (цієї участі були позбавлені раби, жінки та люди, що у будь-якому поколінні переселилися у місто-державу). Розмежування на загальні (суспільні, політичні) питання і такі, у розв'язанні яких особа має діяти, виходячи з особистого рішення, стало однією з важливих ознак демократії. Розуміння Д. як безпосередньої участі громадян у розв'язанні спільних справ (а це вимагало, щоб територія держави була невеликою) є характерним для Руссо. Одначе поява в Європі національної держави супроводжувалася тим, що поняття народу стало поняттям нації, а великі територіальні розміри новочасних держав зробили неможливою безпосередню участь великого загалу людей в управлінні. Внаслідок цих змін Д. набуває ознак "представницької". Цей новий тип Д. став предметом аналізу та різноманітних оцінок - позитивних, скептичних та різко негативних. На противагу переважно оптимістичній оцінці представницької Д. в ліберальній політико-філософській традиції, консервативна традиція наголошувала на таких її вадах, як індивідуалізм, утилітаризм, просвітницький конструктивізм (див. консерватизм). Різко негативна оцінка Д. була притаманна соціальній філософії марксизму, який вважав будь-яку державу знаряддям класового гноблення Н. егативно оцінювали представницьку Д. також прихильники анархізму, оскільки вважали, що за фасадом такої Д. приховане всевладдя бюрократичного централізму. Скептична оцінка представницької Д. характерна також для елітарних концепцій. Прихильники цих концепцій вважають, що вибір представників народу контролюється елітою або елітами - політичними, військовими, економічними, культурними тощо (див. еліта). Починаючи з серед. XIX ст. на Заході почав установлюватися сучасний тип Д., засад ничими прикметами якого є інституційний та ідеологічний плюралізм (вільне змагання різних політичних ідеологій). Суть інституційного плюралізму полягає у фактичному існуванні та узаконенні різноманітних асоціацій та автономних організацій. До останніх, окрім політичних (політичні партії, лобістські групи та інші групи тиску, незалежні центри політичного аналізу та політичної інформації тощо) належать також профспілки, автономні освітні, культурні, гуманітарні та ін. організаційні утворення. Той факт, що інститут представницької Д. різко зменшив число громадян, здатних брати безпосередню участь у виробленні та прийнятті політичних рішень, спонукав до появи ідеї (та відповідної практики), відомої під назвою "Д. участі". Суть цього різновиду Д. полягає в орієнтації на те, щоб якомога більше рішень, в тім числі політичних, приймалося не централізовано (на верхніх щаблях державної влади), а внизу, на рівні місцевих та інших організацій; практика "Д. участі" включає також проведення різного роду опитувань та референдумів. Поняття "Д. участі" близьке до поняття т. зв. "прямої Д.", для якої характерними є акції "прямої дії" (страйки, вияви громадянської непокори тощо). Одним із напрямів поглиблення Д. деякі політичні філософи вважають "економічну Д.": збільшення участі працівників в управлінні підприємствами. Проте, як показав досвід (зокрема в колишній комуністичній Югославії), збільшення такої участі зазвичай не сприяє економічній ефективності. Історія розвитку суспільства засвідчує, що Д. сама по собі не є ідеальним засобом, що розв'язує всі проблеми (соціальні, політичні, управлінські та ін.). Вона доконечно потребує існування відповідних культурних, економічних та соціальних передумов. Це було відомо ще Аристотелю, який у "Політиці" показав, що наслідки демократичного управління залежать від того, з якою саме Д. в кожному окремому випадку ми маємо справу. Сучасна Д. спроможна виявляти свої переваги за відповідного рівня загальної культури суспільства, відносно високого рівня добробуту та наявності широкого середнього класу. Вона передбачає високий рівень здатності людей до самоконтролю, виконання своїх громадянських обов'язків, до розумного поєднання індивідуальних та групових інтересів з інтересами інших людей та суспільних верств, отже, зрештою, до забезпечення спільного добробуту. Цими здатностями повинні насамперед володіти представники політичної еліти. Якщо ця умова не зреалізована, то Д. може зазнавати змін або у бік бюрократичної централізації або диктатури В. ірогідність такого повороту зростає в міру того, як Д. перетворюється на прикриття безвладдя та хаосу. Чим менше люди здатні до самоконтролю, тим більшої ваги набуває зовнішній контроль над їхньою поведінкою. Це фундаментальний закон суспільного життя О. тже, міра свободи в сучасних суспільствах прямо залежить від того, наскільки самі люди шанують моральні та правові цінності. Сучасна укр. Д. також має серйозні вади, найглибшою причиною яких є стан масової свідомості, успадкований від комуністичного минулого. Саме це дозволило колишній комуністичній номенклатурі зберегти впливові позиції в економічних та владних структурах, що призвело до формування посткомуністичної неономенклатури і, як наслідок цього, до гіпертрофії бюрократичних структур та регламентацій.

ЛІНГВІСТИЧНИЙ ПОВОРОТ у філософії - кардинальне зміщення центру уваги філософів з аналізу "суб'єктоб'єктної проблематики" на дослідження "проблематики мови". Л.п. здійснила не тільки англ.-амер. аналітична філософія, а й континентальна; остання під впливом головних трьох течій філософської думки: структуралізму Соссюра, постфройдизму Лакана, фундаментальної онтології Гайдеггера. Л.п. датується від появи у 1947 р. "Листів про гуманізм" Гайдеггера, де він відкрито дистанціювався від екзистенційного гуманізму Сартра і переключився на дослідження мови як "дому буття". У1953 р М. ерло-Понті в інавгураційній лекції у Колеж де Франс наголосив на тому, що теорія знака Соссюра надає європейській філософії можливість подолати одвічну категоріальну опозицію "суб'єкт - об'єкт" і завдяки цьому оновити природу філософської рефлексії. Приблизно в той же час Леві-Стросс запропонував проект, в якому соссюрівська концепція "мови" застосовувалася для дослідження міфу і структури спорідненості. Паралельно з ним Лакан використовує цю ж концепцію "мови" як аналітичне знаряддя для деконструкції психоаналізу Фройда. Л.п. оновив загальноєвропейську культуру філософської рефлексії; його ініціатори замінили класичне уявлення про рефлексію як картезіанське cogito якісно новим уявленням про неї як про "конкретну рефлексію" - конкретну у тому сенсі, що вона, на відміну від картезіанської самосвідомості ("я мислю"), опосередкована всім універсумом знаків і тому може прибирати наступних форм: герменевтична практика; практика освоєння реальності за допомогою наративів; семіологічна практика; граматологічна практика; практика розмаїтих переописувань світу в термінах "фінітних словників"; практика деконструкцїї та ін. Тема Л.п. є однією з центральних у сучасному філософському дискурсі Заходу. В її обговоренні беруть участь представники багатьох впливових течій філософії, антропології, культурології, соціології, герменевтики, психоаналізу, лінгвістики, семіологїї та ін. В їх числі - Рикер, Варт, Деррида, Апель, Габермас, Ліотар, Рорті, Бауман, Девідсон та ін.